Тясминський каньйон: "перевтілення" за європейські 7 мільйонів
«Не було туристів - не було проблем. З'явилися туристи – з'явилися й проблеми». Такими словами починає екскурсію Тясминським каньйоном директор Кам'янського літературно-меморіального музею Пушкіна і Чайковського Олександр Мушта.
У сучасному світі сільського туризму та маркетингу лише природньої краси недостатньо, треба дати не тільки видовищ, а й забезпечити гостей комфортом. Із розумінням цього на Кам'янщині у новоствореній об'єднаній територіальній громаді вирішили скористатися можливостями та розвинути місцевість за допомогою європейських партнерів.
В Україні діє Секторальна бюджетна підтримка Європейського Союзу. Програма розрахована на розвиток у таких напрямках: інноваційна економіка та інвестиції, сільський розвиток, розвиток людського потенціалу, розвиток туризму та загальноукраїнська солідарність. Загалом на проекти ЄС спрямовує 55 млн грн.
Розроблений черкащанами проект щодо реконструкції каньйону увійшов до числа 25 переможців конкурсного відбору та став другим за програмою регіонального розвитку «Розвиток туризму». З усієї України в конкурсі брали участь 506 проектів. Від Черкаської області – 19.
Можливий розмір фінансування за цим напрямком становив від 1,2 до 12 млн грн. Кам'янка на розбудову туристичної перлини отримає 7,34 млн грн гривень.
Тясминський каньйон: сьогодення та амбітні туристичні плани
Якщо в пошуковику поєднати два слова «каньйон» і «Черкащина», першими вам покажуть Буки. Але скелі Кам'янки не менш привабливі та мають вагому наукову цінність, - переконують історики. Місцеві знають ці місця за назвою Пушкінська скеля – головний поріг. Саме тут бував відомий письменник.
Вік каньйону - два мільярди років, час його створення припадає на епоху танення льодовиків та їхнє хаотичне пересування. Висота скель досягає 12-15 метрів.
Якщо десь і шукати цвіт папороті – то саме тут. На території каньйону трапляються рідкісні для області види папороті.
Особливу наукову цінність Тясминського каньйону складає унікальна флора мохів гранітних скель, які зрошуються вапняковими водами.
- Лише кілька років тому за час незалежної України мальовничими місцями Кам'янщини зацікавилися столичні туристичні агенції та включили їх до маршрутів. Після цього і випливли назовні інфраструктурні недоліки пам'ятки. Прохідним каньйон можна вважати лише в теплі пори роки, адже занадто вузькі стежки не дозволяли пересуватися групам туристів у негоду. Однак знаходилися і наполегливі – приїжджали одразу у кирзових чоботях.
Каньйон – незвичний вид екскурсії, всі звикли ходити музеями, які вже стали дещо прісними. Природа – завжди цікаво. Зимою і весною починаються проблеми, тут мокро і слизько, тому особливо не вистачає доріжок, які не були б залежними від погоди, - говорить директор музею.
Саме з облаштування зручних підходів і під'їздів до Тясминського каньйону й розпочнеться реконструкція Кам'янського державного історико-культурного заповідника, каже голова новоствореної ОТГ Володимир Тірон.
За виграні гроші тут реконструюють:
три джерела, прибережну зону, облаштують причал для човнів;
придбають човни і катамарани, зроблять пішохідні доріжки, оглядові майданчики, сходи, місця для купання та відпочинку;
частину коштів витратять на облаштування стоянки для приватних авто і туристичних автобусів, купівлю сміттєвих баків з можливістю сортування сміття;
облаштують вбиральні зі врахуванням потреб різних категорій (батьки з маленькими дітьми, люди з інвалідністю).
Директор Агенції регіонального розвитку Любов Ропало переповідає: акцент розробники проекту ставили на облаштування каньйону таким чином, щоб він не випав як із загальної концепції міста, так і заповідника при державному музеї.
Аби підвищити туристичну привабливість місцини, частина грошей піде на послуги з розроблення промоційних матеріалів і нових маршрутів. До процесу мають залучити експертів з-поза меж області, а серед учасників мають бути представники Кам'янської ОТГ, тобто влади, громадськості, місцевого малого й середнього бізнесу, а також представники музею.
Розробки мають напрацьовуватись не кулуарно при закритих дверях, а з максимальним залученням до процесу місцевого населення, наприклад, через постійне інформування громади, що відбувається на об'єктах
Любов Ропало
Завершити роботи по проекту амбітно місцева влада планує вже до кінця року. Однак керманич ОТГ Володимир Тірон відзначає, що це завдання не з легких, оскільки всі роботи доведеться виконувати вручну – місцеві рельєфи не дозволяють використовувати техніку.
Аби турист затримувався довше, ніж на один день, у планах керівництва міста облаштування готелю в центрі Кам'янки.
"Ми розуміємо, що туристу треба не лише подивитися щось і поїхати. Туристу треба десь їсти і десь спати. У центрі міста є готель, який викупив інвестор. Нині ведуться переговори щодо його реконструкції. Якщо не вдасться це здійснити цього року, у нас є запасний варіант. У мальовничій частині Кам'янки є приміщення колишнього дитячого садочка, де вже відновили дахове покриття. Є можливість створити комунальний готель міської ради, який забезпечить гостей проживанням, а бюджет – прибутком", - каже Володимир Тірон.
Приміщення дитячого садочка, яке планують реконструювати в готель
Міська влада очікує, що після виходу проекту на планову потужність туристичний потік до ОТГ та регіону загалом зросте до 3-15 тисяч туристів за сезон, прогнозоване річне збільшення надходження до бюджетів всіх рівнів – 5 мільйонів гривень (з них до місцевого – 3 мільйони, державного – 2 мільйони).
Черкащина – один із найбільш історично цікавих та туристично привабливих регіонів України, поки що дуже обділений туристичною увагою. Тут формувалася історія козаччини, відбувалися визначні події, пов'язані з боротьбою за українську незалежність. Князівська доба також не пройшла повз – частина населених пунктів Черкащини були форпостом ще Київської Русі. Тому хочеться вірити, що проект Тясминського каньйону стане першим позитивним прикладом для масштабного розвитку цього напряму на Черкащині.
Туризм в Україні та світі
Туризм в усьому світі набуває ознак однієї з провідних, високоприбуткових та найбільш динамічних галузей господарства.
Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй затвердила 2017-ий – міжнародним роком сталого розвитку туризму.
У 2017 році прямий, непрямий та опосередкований внесок туризму у світову економіку становив близько 10,4% ВВП або 8,3 трильйони доларів, – ідеться у прес-релізі Світової ради з подорожей та туризму.
У дослідженні також зазначається, що 2017 рік виявився одним із найуспішніших для туризму в історії. Туристична сфера зросла на 4,6%, що перевищує ріст світового ВВП (який становить 3%).
За останніми даними, найбільше на туризму вдається заробляти Франції, США, Іспанії, Китаю та Італії.
Наприклад, Франції на туризмі в 2016 році вдалось отримати 43 мільярди доларів. За рік у цій країни встигли побувати 82,6 млн туристів. Сполучені Штати заробили на туристичній галузі ще більше – 206 млрд доларів, попри те, що туристів їм вдалося залучити менше (75,6 млн). Стільки ж туристів залучила Іспанія, заробивши на туристичній сфері 60 мільярдів доларів.
Для порівняння, Україну за 2017 рік відвідало лише 14,6 мільйонів іноземців. Хоч це і на мільйон більше, аніж у 2016-му, проте все одно «скромно» в порівнянні з лідерами в галузі.
Із цієї суттєвої цифри офіційно туристів – лише близько 39 тисяч осіб. Згідно з даними Адміністрації Держприкордонслужби України, найбільше в Україну з туристичною метою приїжджало жителів Білорусі, Туреччини, Росії, Ізраїлю та Німеччини. Натомість українські туристи найчастіше подорожували в «теплі краї» : Туреччину, Єгипет і Об'єднані Арабські Емірати. Крім того, серед лідерів опинились Болгарія та Білорусь.
Щодо регіональної статистики, то, за офіційними даними, 2017-го Черкащину відвідали на 40% більше, ніж 2016-го. Понад 1,1 млн осіб ознайомилися з туристичними родзинками області.
Торік на Черкащині стартував процес об'єднання туристичного бізнесу в Асоціацію гостинності Черкащини. За результатами роботи туроператорів Черкащини в Асоціації, на загал представили 12 нових туристичних маршрутів. Спільно з компанією Google Україна реалізовано проект «Цифрове перетворення Черкаської області», розроблено 3D тури і сайт «Мандруй Черкащиною». Крім того, нині користувачі смартфонів мають нагоду протестувати мобільний додаток, який у перспективі буде містити інформацію про всю область.
Нині за підтримки ЄС в області втілюватимуть два туристичних проекти вартістю близько 20 млн грн: на Уманщині та вищезгаданій Кам'янщині.
Утім в обласній адміністрації вважають, що активність районів була недостатньою. Та ж Львівська область подала в п'ять разів більше проектів і зуміла отримати в 2,5 рази більше фінансування.
За прогнозом Всесвітньої туристичної організації, до 2020 року Україна може ввійти в першу двадцятку країн з найбільш популярними напрямами туризму. На заваді цьому стають не лише нераціональне використання наявних ресурсів, а й розвиток безпосередніх конкурентів України в галузі туризму, передусім, країни-сусіди ЄС.
Розвиток туризму – одне із зобов'язань, що взяла на себе Україна в межах Угоди про Асоціацію Україна-ЄС. Згідно з положеннями Угоди, співпраця України та Європи в галузі туризму здійснюється задля підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі.
Минулоріч в Україні вже затвердили Стратегію розвитку туризму та курортів до 2026.
Стратегія передбачає, що до 2026 року в Україні:
Водночас Україна так і не виконала зобов'язання щодо винесення на розгляд ВР законопроекту «Про туризм». Кабмін мав ухвалити законопроект іще до 20 березня цього року, проте він досі перебуває у стані обговорення. До кінця року Держстат також має розробити і видати накази щодо оновлення методології та інструментарію державних статистичних спостережень з питань туризму.
Уже наступного року українська влада має особливу увагу звернути на підтримку сільського зеленого туризму. До кінця 2019-го Україна зобов'язується провести низку круглих столів і консультацій, присвячених цій темі, із залученням експертів з ЄС. На пілотних територіях до кінця грудня наступного року мають з'явитись проекти з розвитку агрорекреаційних кластерів.
Посилання на джерело: Тясминський каньйон: "перевтілення" за європейські 7 мільйонів